ЖІНКА У ВАЖКІЙ АТЛЕТИЦІ: СИЛА КРАСИ ТА КРАСА СИЛИ!
В день відкриття Олімпіади-2020 хочемо розповісти вам про жінку, яка присвятила себе олімпійському видові спорту – важкій атлетиці. 🔥
🔵Гляньте на цю печенізьку красуню! А хто не знає, знайомтеся – Альона Кірієнко. На першому фото вона разом зі своїм сином Емілем.
🟡Альона Кірієнко – важкоатлет, майстер спорту міжнародного класу, неодноразовий призер Європи, багаторазова чемпіонка і призер України, учасниця збірних двох країн – України і Азербайджану.
В Печенізькій дитячо-юнацькій спортивній школі Альона працює тренером з минулого навчального року.
Всього за пару місяців тренер підготувала своїх юних вихованців так, що вони привезли в лютому з чемпіонату Харківської області загальнокомандне третє місце! Такий яскравий дебют дітей, які вперше потрапили на змагання, вражає. Також, завдяки ініціативі Альони, її вихованці мали унікальну нагоду влітку безкоштовно взяти участь у тренувальних зборах КЗ «Харківський професійний коледж спортивного профілю», де виховують олімпійських чемпіонів. Альона опікується дітьми із соціально-незахищених родин, допомагає їм реалізувати себе в спорті. Сама Альона теж продовжує виступати. І в червні на Чемпіонаті України збірна Харківської області, в складі якої виступала Альона, зайняла перше місце. Такі неймовірні досягнення нашої землячки, яка народилась і виросла в смт. Печеніги, вражають.
⬜⬛⬜Про секрет її успіху та багато іншого ми говорили зі спортсменкою напередодні професійного свята – Дня тренера, який відзначався 19 липня.
✅- Альоно, почнемо з інтригуючого питання: чому саме важка атлетика? Адже це не зовсім жіночий вид спорту?
✔- Будь-який вид спорту, якщо ним займатися професійно, можна назвати нежіночою справою – чи це легка атлетика, чи плавання. Професійний спорт – це великі навантаження, далеко не кожен чоловік зможе їх перенести. Тому займатись спортом професійно чи для здоров’я – це вирішує кожен для себе сам.
✅- Як почалася твоя кар’єра? Ти з дитинства мріяла про важку атлетику?
✔- Та ні, я почала займатись важкою атлетикою пізно, лише в 17 років, коли поступила в Харківську академію фізичної культури і спорту. Звичайно, в школі фізкультуру любила, бігала, стрибала, їздила на змагання, мала багато грамот. Вибір спортивних секцій в нас тут в Печенігах був мізерний. Трохи займалась гирями. Але можливості займатись саме важкою атлетикою зі штангою в мене не було. Тому поступала в академію на іншу спеціальність.
✅- Як же трапилось, що ти стала важкоатлеткою?
✔- За іронією долі, можна сказати, примусово. Одного разу в академії мені повідомили, що переводять на кафедру важкої атлетики. Спочатку я подумала, що це жарт. Та коли зрозуміла, що це правда, стала плакати: «Я ж дівчинка. Я не хочу тягати штангу!». Але вибір був невеликий: або важка атлетика, або назад додому. Повернутися було гіршим варіантом. Так я стала важкоатлеткою. Але коли вперше потрапила на тренування і побачила як технічно тендітні дівчата підіймають скільки заліза, то назавжди закохалась у цей вид спорту. І не шкодую про свій вибір.
✅- Незважаючи на те, що ти пізно розпочала, вже через два роки, в 19 років, ти стала майстром спорту, а ще через три роки – майстром спорту міжнародного класу! Ще під час навчання в академії вже потрапила в збірну України! Це неймовірні результати. Як ти цього досягла, в чому твій секрет?
✔- Думаю успіх полягає у тому, що повинен скластись тандем між спортсменом і тренером. Досягнення у спорті — це 50/50 роботи тренера та підопічного, командна робота. Коли працюєш в різнобій з тренером, діла не буде. Мені з тренером пощастило, я йому дуже вдячна. Він мене десь «кріпив», десь підбадьорював, ставив конкретні цілі, мотивував. Давав не тільки професійні поради, а й конкретні практичні життєві настанови. Наприклад, пояснював, що мені дасть у фінансовому плані здача якогось нормативу, запис у збірну, як отримати стипендію. Тому, ще будучи студенткою, я вже була фінансово самостійною і не брала гроші в сім’ї. Та їх і не було, бо нас з братом виховувала бабуся.
✅- В чому перевага цього виду спорту?
✔- Важка атлетика дає, в першу чергу, можливість для самореалізації. Ти робиш велику роботу, добиваєшся серйозних цілей. Завдяки цьому ти відрізняєшся від інших, можеш піднятися на сходинку вище. Цей спорт допомагає відчути себе винятковою, роблячи щось таке, що не під силу іншим. Жінки, які вибирають так звані «чоловічі» види спорту, за своєю суттю виняткові. На них дивляться з повагою. Підвищується самооцінка. Відбувається самоствердження з кожним піднятим кілограмом. А ще всі дівчата, які займаються важкою атлетикою, дуже сильні не тільки фізично, а й морально. Потрібно мати величезну силу волі, щоб піднімати тяжкості на межі людських можливостей!
✅- Чи не відлякує хлопців коли дівчата займаються важкою атлетикою?
✔- Як то кажуть, на кожний товар – свій покупець. Важка атлетика – багатофункціональний вид спорту, у ньому задіяні всі м’язи тіла, тому він гармонійно розвиває фігуру. Силові тренування допомагають тілу придбати завидну рельєфність. Вважаю, що краще мати накачану фігуру, ніж целюліт і складки на животі. Звичайно, щоб піднімати 100 кілограмів, неможливо бути тендітною і кволою. Добре, що мода на виснажених анорексічок минула і зараз цінується пружне, спортивне, підкачане тіло.
✅- Альоно, ти дуже активна не стоїш на місці. Як ти розвиваєшся в спорті?
✔- Я люблю вчитись, дізнаватись про нове. Отримала сертифікати персонального тренера тренажерного залу, тренера групових програм з аеробіки, степаеробіки, масажиста широкого профілю, планую здати кваліфікаційний екзамен на здобуття права суддівства.
✅- Тренерство – новий етап у твоєму житті. Як ти прийшла до цього? Адже не всі спортсмени можуть стати тренерами?
✔- Робота в тренажерному залі – це взагалі окрема тема. Я дуже люблю працювати в тренажерному залі. Обожнюю групові тренування, особливо степаеробіку. Дуже подобаються індивідуальні заняття з клієнтом. Вважаю, що головне в роботі тренера – любити людей, мати бажання допомагати. Щоб підтримувати, надихати, мотивувати, необхідно викладатись, витрачати себе. Бували такі дні, коли приходиш спустошений. Цілий день суцільне спілкування. Наговоришся в залі так, що навіть телевізор не включаєш. Хочеться тільки тиші і нікого поряд. З таким ентузіазмом віддавалась роботі, що ні на що більше не вистачало сил. Та моя любов до людей і щира зацікавленість у їх досягненнях допомагала знаходити своїх клієнтів. Спочатку я просто допомагала, радила як краще, а потім ці люди, які бачили мою компетентність, що мої поради слушні – підходили, щоб записатись на тренування.
✅- Як ти почала тренувати дітей?
✔- Це моя мрія ще з п’ятого класу. Ще зі школи я знала, що буду вчителем фізкультури. Я не знаю, звідки це бажання в мене взялось, але я точно знала, що буду вчителем фізкультури. Мені ще в школі однокласники казали: «Альоно, ти будеш тренувати наших дітей». Необхідність своєї роботи з дітьми відчуваю, коли бачу результати. Наприклад, тренувала дівчину, яка сильно сутулилась, але через деякий час я скорегувала їй поставу до ідеальної. Взагалі, я люблю працювати з дітьми. Пишаюсь кожним своїм вихованцем, його досягненнями. Бажаю усім юним спортсменам здоров’я, сил і віри в себе. Не зупиняйтеся на досягнутому. Підкоряйте вершини. Навіть ті, які здаються недосяжними. Успіхів! Віри! Натхнення!
💙💛ПЕЧЕНІЗЬКА СЕЛИЩНА РАДА ВІД ІМЕНІ ПЕЧЕНІЗЬКОЇ ГРОМАДИ БАЖАЄ АЛЬОНІ ТА НАШИМ СПОРТИВНИМ ТРЕНЕРАМ ПЕЧЕНІЖЧИНИ – людям, які допомагають розкриватися спортивним талантам дітей, ростять у них цілеспрямованість і віру в перемогу, – бравого самопочуття, незгасного ентузіазму, міцного здоров’я, терпіння з вихованцями, постійного розвитку і прагнення вдосконалювати себе й оточуючих.
Підкорення олімпійських висот!
Успіху, радості та гордості за результати своєї праці!
