Дана стаття підготовлена Печенізьким бюро правової допомоги за результатами звернень громадян за роз’ясненнями з правових питань.

У зв’язку з відкриттям ринку землі сільськогосподарського призначення багатьох власників земельних ділянок (паїв) турбує питання, чи можливо продати земельний пай, який перебуває в оренді.

Надаємо відповідь:

«Нормативно-правовим актами, які регулюють правовідносини, що стосуються Вашого питання є:

-Конституція України;

-Земельний кодекс України;

– Цивільний кодекс України

– Закон України “Про нотаріат“

– Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення»

За змістом статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю – це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Відповідно до статті 130 Земельного кодексу України набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть:

 а) громадяни України;

б) юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади;

в) територіальні громади;

 г) держава.

Право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення може також набуватися банками лише в порядку звернення стягнення на них як на предмет застави. Такі земельні ділянки мають бути відчужені банками на земельних торгах протягом двох років з дня набуття права власності.

Набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення юридичними особами, створеними і зареєстрованими за законодавством України, учасниками (засновниками) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, які не є громадянами України, може здійснюватися тільки за умови схвалення такого рішення на референдумі.

При цьому, відповідно до п.15 розділу Х «Перехідних положень» Земельного кодексу України до 1 січня 2024 року забороняється купівля-продаж або відчуження в інший спосіб на користь юридичних осіб земельних ділянок, які перебувають у приватній власності і віднесені до земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім переходу до банків права власності на земельні ділянки як предмет застави, передачі земельних ділянок у спадщину, обміну (міни) відповідно до частини другої статті 37^-1 Земельного Кодексу земельної ділянки на іншу земельну ділянку з однаковою нормативною грошовою оцінкою або різниця між нормативними грошовими оцінками яких становить не більше 10 відсотків та відчуження земельних ділянок для суспільних потреб. Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), встановленої цим підпунктом, у частині їх купівлі-продажу та відчуження в інший спосіб на користь юридичних осіб, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на користь юридичних осіб на майбутнє (у тому числі укладення попередніх договорів), є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення)”

Згідно статті 131 Земельного кодексу України набуття права власності на земельні ділянки відбувається на підставі цивільно-правових угод ( зокрема договору купівлі-продажу). Купівля-продаж земельної ділянки здійснюється з дотриманням переважного права на її придбання. Переважне право на придбання земельної ділянки може бути передано його суб’єктом іншій особі, про що такий суб’єкт має письмово повідомити власника земельної ділянки (частина друга статті 131 Земельного кодексу України).

При цьому, відповідно підпункту а) пункту 15 розділу Х «Перехідних положень Земельного кодексу України загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності громадянина України не може перевищувати ста гектарів. Зазначене обмеження не поширюється на земельні ділянки, набуті у власність громадянином до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення».

Відповідно до пункту 22 розділу Х «Перехідних положень» Земельного кодексу України до 1 січня 2030 року ціна продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), не може бути меншою за їх нормативну грошову оцінку.

Згідно зі статею 55 Закону України «Про нотаріат» при посвідченні угоди про відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення перевіряється дотримання встановлених Земельним кодексом України вимог до набувачів права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, у тому числі обмежень щодо загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які вправі набувати у власність одна особа. Така перевірка здійснюється з використанням відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. Якщо за результатами перевірки виявлено невідповідність таким вимогам, нотаріус відмовляє у посвідченні угоди.

Отже, продати землю можливо,наразі, лише фізичним особам які є громадянами України, при цьому підприємства зможуть купити землю лише після 1 січня 2024 року. Проте, в переважній більшості землю орендують підприємства. Тому складається ситуація, що орендар паїв права на купівлю землі не матиме до 1 січня 2024 року. Проте власник землі, незважаючи на те, що земля знаходиться в оренді, має право розпоряджатися нею на свій розсуд, в тому числі продати.

Під час продажу землі, потрібно враховувати все ж, що орендар має першочергове право на купівлю орендованого паю. Тому спочатку продавець має звернутись до фермерського господарства із пропозицією викупити пай по його ціні та на його умовах. Оскільки орендар не матиме можливості викупити землю до 1 січня 2024 року, то в такому разі, він може передати своє першочергове право на купівлю землі будь-якій фізичній особі, якій продавець зможе продати свою землю. Виходячи з цього, фізична особа яка отримала право на викуп землі, може як погодитись так і відмовитись від викупу, тому у разі згоди на викуп земельної ділянки продавець продає землю лише для цієї особи, оскільки в неї є першочергове право на викуп землі. Якщо фізична особа, яка отримала від фермерського господарства першочергове право на викуп землі відмовиться, то лише тоді власник земельного паю може продати свій пай будь-якій іншій фізичній особі».

Нагадуємо, що відділ «Печенізьке бюро правової допомоги» Чугуївського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги надає безоплатно правові консультації, а також окремим категоріям громадян, в тому числі учасникам бойових дій, надає правову допомогу у зверненні до суду за захистом своїх прав.

Печенізьке бюро правової допомоги знаходиться за адресою: смт.Печеніги, провул.Богдана Хмельницького, 1-А, 2 поверх, 5 кімната ( в приміщенні Центру зайнятості)ю. тел. (05765) 6 1547

Головний спеціаліст Печенізького бюро правової допомоги,

Любов Чорномор