СЬОГОДНІ 20-ті РОКОВИНИ ВІД ДНЯ СМЕРТІ «Слобожанського жайвора» ПЕТРА ПАНТЕЛІЙОВИЧА ВАСИЛЕНКА…
Я дуже мало хочу від земних щедрот,
І вічних благ я слізно не благаю в неба.
Як пам’ятатиме моє ім’я народ –
То щастя більшого для смертного не треба.
Петро Василенко
Петро Василенко народився 29 червня 1937 року в селі Мартове Харківської області. У1960 році закінчив Харківський сільськогосподарський інститут, де одержав фах вченого агронома-економіста. Автор книг: «Двоколос», «Моя біографія – поле», «Кленове клечання», «Хрещатий барвінок», «Печенізьке поле»; поем: «Печенізьке поле», «Сказання про землю Слобідську»: історико-краєзнавчих нарисів: «Печеніги», «Мартова вітає вас» та «Чугуївщина літературна». Опублікував у журналі «Слобожанщина» роман «Калина і гордовина» та поему «Сказання про землю Слобідську».
У 2001 році Петро Василенко став лауреатом обласної премії ім. О.С.Масельського. Був почесним громадянином Печенізького району Харківської області. Помер Петро Василенко 29 листопада 2001 року. Похований на своїй малій Батьківщині – в селі Мартове Печенізького району.
Невблаганно летить час… І ось уже минає двадцята річниця з дня смерті поета-земляка. Поета давно немає, але й до нині живе пам’ять про нього, живе його поетичне слово – щире та задушевне, ліричне й тонке.
На могилі Петра Пантелійовича в селі Мартове зібрались земляки, аби вшанувати пам’ять про видатного земляка. Президент громадської організації «Клуб любителів прекрасного» Людмила Гаврилівна Гуляєва разом з активними членами Клубу, представники Мартівського ліцею на чолі з директором Тетяною Штанкевською, працівники закладів культури громади на чолі з керівником бібліотечної системи Валентиною Гідою та директором Краєзнавчого музею Людмилою Гур’євою цього дня згадували співця краси Печенізького поля, читали поезію, прозу авторства Василенка. Заспівали українську пісню, яку так щиро любив наш земляк. Ділились спогадами й згадували ті, хто особисто знав поета, письменника, краєзнавця.
Присутній на заході Юрій Мариненко – перший заступник селищного голови, передав бібліотечним закладам, Краєзнавчому музею ім. Т.А.Суліми та закладам освіти громади тираж роману «Калина і гордовина», «Поле болю» з тритомного видання поета.
