18 квітня в Україні щорічно відзначається День пам’ятників історії та культури. Міжнародний день пам’яток та історичних місць відзначається за ініціативи Міжнародної ради з питань охорони пам’ятників і визначних місць (ІКОМОС). Рішення про відзначення дати було прийнято Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури скорчено ЮНЕСКО у 1983 році.

Це свято в Україні встановлене Указом Президента України «Про День пам’ятників історії та культури» № 1062/99 від 23 серпня 1999 року. На підтримку ініціативи вчених, архітекторів, реставраторів, працівників державних органів охорони пам’ятників історії та культури було ухвалено рішення встановити в Україні відповідне свято, відзначати яке слід щорічно 18 квітня — у Міжнародний день пам’ятників і визначних пам’яток.

Український комітет Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць (ICOMOS) є дорадчим органом ЮНЕСКО та разом з Міністерством культури України та Національною комісією ЮНЕСКО вирішує, зокрема, які об’єкти номінувати до Списку Всесвітньої Спадщини.

До Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО входять сім українських культурних та природних пам’яток:

1. «Собор Святої Софії і прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська Лавра» м. Київ;

2. «Ансамбль історичного центру» м. Львів;

3. Транскордонний об’єкт науково-культурної спадщини «Дуга Струве» об’єднує 10 країн: Білорусь, Естонія, Латвія, Литва, Молдова, Норвегія, Росія, Фінляндія, Швеція та Україна.

4. «Резиденція Буковинських та Далматинських митрополитів» (нині будинок Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича);

5. «Дерев’яні церкви Карпатського регіону України і Польщі» (спільна українсько-польська номінація);

6. «Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора»;

7. «Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи».

7-1

4-2

5-1-1